гористий
ГОРИСТИЙ, а, е. Покритий горами (у 1 знач.). Поверхня країни [Індонезії] здебільшого гориста, хоча тут немало і низинних місць, вкритих розкішною тропічною рослинністю (Наука.., 7,1958, 51); Через півгодини вітер підняв туман, і за п'ять-шість миль від пароплава з'явився гористий берег, укритий білими полотнами снігу й криги (Трубл., І, 1955, 332).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гористий | гориста | гористе | гористі |
Родовий | гористого | гористої | гористого | гористих |
Давальний | гористому | гористій | гористому | гористим |
Знахідний | гористий, гористого | гористу | гористе | гористі, гористих |
Орудний | гористим | гористою | гористим | гористими |
Місцевий | на/у гористому, гористім | на/у гористій | на/у гористому, гористім | на/у гористих |