горючий
ГОРЮЧИЙ, а, е. Здатний горіти. Промислове використання горючих газів пластових покладів як енергетичних ресурсів може бути здійснене з допомогою бурових свердловин (Гірн. пром.., 1957, 106); Величезні поклади горючих сланців зустрічаються у Карпатах (Цюпа, Україна.., 1960, 89).
@ Горючі сльози, рідко - гіркі сльози. Зажурився, сердешний, і горючими сльозами вмивається (Стор., І, 1957. 41).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | горючий | горюча | горюче | горючі |
Родовий | горючого | горючої | горючого | горючих |
Давальний | горючому | горючій | горючому | горючим |
Знахідний | горючий, горючого | горючу | горюче | горючі, горючих |
Орудний | горючим | горючою | горючим | горючими |
Місцевий | на/у горючому, горючім | на/у горючій | на/у горючому, горючім | на/у горючих |