грабування
ГРАБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. грабувати. Протягом трьох днів тривало грабування старої столиці [Києва князем Андрієм Боголюбським] (Іст. СРСР, І, 1956, 60); Суть міжнародних відносин при капіталізмі: відкрите грабування слабого - розкривається [у війні] з цілковитою ясністю (Ленін, 17, 1949, 153).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грабування | грабування |
Родовий | грабування | грабувань |
Давальний | грабуванню | грабуванням |
Знахідний | грабування | грабування |
Орудний | грабуванням | грабуваннями |
Місцевий | на/у грабуванні | на/у грабуваннях |
Кличний | грабування | грабування |