гранка
ГРАНКА1, и, ж. Стовпець друкарського набору, що має довільну кількість рядків; // Відбиток такого стовпця для читання коректорами, редакторами і т. ін. Чумак тим часом узяв на столі гранки Павлової збірки, став переглядати (Головко, II, 1957, 476); Він жив у флігельку нашого дідуся, бігав по гранки в редакцію, чистив з дідусем садок (Ів., Таємниця, 1959, 157).
ГРАНКА2, и, ж. Зменш. до грань1 2. Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних .. ялиць (Фр., VI, 1951, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гранка | гранки |
Родовий | гранки | гранок |
Давальний | гранці | гранкам |
Знахідний | гранку | гранки |
Орудний | гранкою | гранками |
Місцевий | на/у гранці | на/у гранках |
Кличний | гранко | гранки |