громадка
ГРОМАДКА, и, ж. Зменш. до громада1. На нашій оборі зійшлася ціла громадка дітей, хлопці й дівчата з усіх хат (Фр., І, 1955, 266); Сходяться дівчата, стають громадкою під гіллястим кленом, про щось перешіптуються (Гур., Наша молодість, 1949, 66); В кінці 80-х років у Києві згуртувалася громадка письменників, переважно з студентської молоді (Сам., II, 1958, 404).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | громадка | громадки |
Родовий | громадки | громадок |
Давальний | громадці | громадкам |
Знахідний | громадку | громадки |
Орудний | громадкою | громадками |
Місцевий | на/у громадці | на/у громадках |
Кличний | громадко | громадки |