грудний
ГРУДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до груди 1. При вивченні грудної клітки треба розповісти про її будову, рухи і роль у захисті внутрішніх органів (Метод. викл. анат.., 1955, 65); // Стос. до грудей (у 1, 3 знач.). В СРСР грудна хірургія набула особливого поширення тільки після Вітчизняної війни (Наука.., З, 1957, 14); 3 тими словами виняв [вийняв Орядин] хутко з грудної кишені свого пальта малий зошит (Коб., І, 1956, 153).
^ Грудна жаба див. жаба; Грудна залоза див. залоза.
2. Низький, повнозвучний, глибокий (про звуки, голос і т. ін.). В усі ще звучав йому її голос, чистий, грудний, мов плив з самої душі (Фр., VI, 1951, 227); Мелодію підхопив чистий юнацький тенор, а за ним знявся гул грудних задушевних звуків (Воскр., Весна.., 1939, 72).
3. Пов'язаний з годуванням грудьми (у 2 знач.). Вся Одеса без води. Грудним дітям ще видають із старих запасів (Кучер, Чорноморці, 1956, 156).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | грудний | грудна | грудне | грудні |
Родовий | грудного | грудної | грудного | грудних |
Давальний | грудному | грудній | грудному | грудним |
Знахідний | грудний, грудного | грудну | грудне | грудні, грудних |
Орудний | грудним | грудною | грудним | грудними |
Місцевий | на/у грудному, груднім | на/у грудній | на/у грудному, груднім | на/у грудних |