груша
ГРУША, і, ж. 1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Н.-Лев., ІІ, 1956, 262); Галя безсило опустилася на коліна під самотньою дикою грушею, що зеленим кущем красувалася в житі (Збан., Між.. людьми, 1955, 57).
2. Плід цього дерева. Панських груш не руш: як погниють - самі віддадуть (Укр.. присл.., 1955, 14); Разом з грушами зривалося й падало на землю червоне листя (Шиян, Гроза.., 1956, 87); * У порівн.Шинкар, видно, при силі був, бо тільки струхнувся, так усі й одскочили, як груші (Мирний, II, 1954, 128).
@ Наговорити (розказати) [,що] на вербі груші [ростуть] - висловити нездійсненні, нереальні, нісенітні думки. - Годі тобі, дівчино! Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Вовчок, І, 1955, 319); [Оленка:] Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (Н.-Лев., II, 1956, 499); Така правда, як на вербі груші - неправда. А може то така, правда, Як на вербі груші (Шевч., II, 1953, 54).
3. Предмет, що мас форму плода цього дерева. Дід Остап посміхнувся і, як дитина, знову надавив грушу сирени (Епік, Тв., 1958, 583).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | груша | груші |
Родовий | груші | груш |
Давальний | груші | грушам |
Знахідний | грушу | груші |
Орудний | грушею | грушами |
Місцевий | на/у груші | на/у грушах |
Кличний | груше | груші |