грюкати
ГРЮКАТИ, аю, аєш, недок., чим і без додатка. Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін. Свистав вітер, грюкаючи віконницями (Фр., VIII, 1952, 145); По кузнях грюкали молоти, бо ж треба було скувати кілька десятків тисяч підків (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 253); В хуторі стояло мало війська, в хату не набивалося бійців, і двері не грюкали раз по раз, як то бувало звичайно (Багмут, Записки.., 1961, 75); // 3 силою стукати, бити по чому-небудь. Антосьо сидів на призьбі та ногами грюкав (Свидн., Люборацькі, 1955, 95); Знову грюкав по столу Риндін і намагався покрити своїм голосом гармидер (Донч., II, 1956, 120).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкаю | грюкаємо |
2 особа | грюкаєш | грюкаєте |
3 особа | грюкає | грюкають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкатиму | грюкатимемо |
2 особа | грюкатимеш | грюкатимете |
3 особа | грюкатиме | грюкатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | грюкав | грюкали |
Жіночий рід | грюкала | |
Середній рід | грюкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкаймо | |
2 особа | грюкай | грюкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | грюкаючи | |
Минулий час | грюкавши |