гріховодник
ГРІХОВОДНИК, а, ч., розм. Той, хто порушує правила моралі або взагалі прийняті правила співжиття. - Це ти, старий гріховоднику! - радо промовив він, впізнаючи Василя Тимофійовича, - насилу, бач, пригадав одвідати!.. (Вас., І, 1959, 141); Дід Кияшко бурчить невдоволено: - Паразит! Духовного званія [звання], а такий гріховодник (Збан., Єдина, 1959, 134).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гріховодник | гріховодники |
Родовий | гріховодника | гріховодників |
Давальний | гріховодникові, гріховоднику | гріховодникам |
Знахідний | гріховодника | гріховодників |
Орудний | гріховодником | гріховодниками |
Місцевий | на/у гріховоднику, гріховодникові | на/у гріховодниках |
Кличний | гріховоднику | гріховодники |