гупі
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гупі | гупі |
Родовий | гупі | гупі |
Давальний | гупі | гупі |
Знахідний | гупі | гупі |
Орудний | гупі | гупі |
Місцевий | на/у гупі | на/у гупі |
Кличний | гупі | гупі |
гуп
ГУП1, виг., розм. Звуконаслідування, що означає глухий звук від падіння, удару, пострілу і т. ін. Дерево не здержало - так він [ведмідь] додолу впав - гуп! та просто на вовка (Укр.. казки, 1951, 36); Гуп! Через три хвилини знову: гуп! гуп! гуп! Це бригада гідробудівників.. разом з артільними майстрами забивають чавунною бабою нові дубові палі (Вол., Місячне срібло, 1961, 281).
ГУП2, у, ч., розм. Те саме, що гупання. Донісся до неї голос Василів, і зараз же почувся якийсь гуп... хтось біг, хтось гнався (Мирний, IV, 1955, 196).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гуп | гупи |
Родовий | гупу | гупів |
Давальний | гупові, гупу | гупам |
Знахідний | гуп | гупи |
Орудний | гупом | гупами |
Місцевий | на/у гупі | на/у гупах |
Кличний | гупе | гупи |