гуртуватися
ГУРТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Збиратися в одне місце, створюючи гурт (див. гурт1). Тривожно перезиралися козаки, гуртуючись біля церковного ганку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 44); Молодь гуртувалася біля оркестру, що розташувався під гіллястим дубом (Чорн., Красиві люди, 1961, 80); * Образно. Глянув і я в небо. Там гуртувалися .. сиво-білі хмари (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 72).
2. Об'єднуватися однією ідеєю, метою. Од нього [Гущі] вперше почули, що села скрізь гуртуються в спілки (Коцюб., II, 1955, 66); За сталий мир, за вільний труд, за щастя Гуртуються народи в боротьбі (Підс., Поеми, 1954, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гуртуюся | гуртуємося |
2 особа | гуртуєшся | гуртуєтеся |
3 особа | гуртується | гуртуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гуртуватимуся | гуртуватимемося |
2 особа | гуртуватимешся | гуртуватиметеся |
3 особа | гуртуватиметься | гуртуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гуртувався | гуртувалися |
Жіночий рід | гуртувалася | |
Середній рід | гуртувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гуртуймося | |
2 особа | гуртуйся | гуртуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гуртуючись | |
Минулий час | гуртувавшись |