гіллястий
ГІЛЛЯСТИЙ, а, е. 1. Який має велике або густе гілля (див. гілля). Перед хатою стоїть старий гіллястий ясен, усю хату й половину дворища вкриває він своїми вітами (Вас., І, 1959, 111); Раптом їй [дівчинці] здалося, що вдалині гіллясті кущі чи дерева швидко-швидко рухаються низкою (Ів., Вел. очі, 1956, 13); Місяць вийшов, обіперся об стару гіллясту грушу (Перв., II, 1958, 49).
2. Який має відростки, схожі на гілки. Гілляста китиця її [чумизи] вистигає разом і насіння з неї не осипається, чим вигідно відрізняється від проса (Рад. Укр., 4.IX 1949, 1); Красені-олені щороку скидають в цих травах свої гіллясті панти... (Гончар, Таврія.., 1957, 179).
^ Гілляста пшениця - сорт пшениці з великим колосом, який у середній і нижній частині розвивається в колос-гілку з 7-9 дочірніми колосками. Бабуся зібрала в себе на городі аж два снопи гіллястої пшениці (Збан., Старший брат, 1952, 83).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гіллястий | гілляста | гіллясте | гіллясті |
Родовий | гіллястого | гіллястої | гіллястого | гіллястих |
Давальний | гіллястому | гіллястій | гіллястому | гіллястим |
Знахідний | гіллястий, гіллястого | гіллясту | гіллясте | гіллясті, гіллястих |
Орудний | гіллястим | гіллястою | гіллястим | гіллястими |
Місцевий | на/у гіллястому, гіллястім | на/у гіллястій | на/у гіллястому, гіллястім | на/у гіллястих |