гінко
ГІНКО. Присл. до гінкий 1, 4. Раз навесні перед зеленими святками, коли вже всяка рослина розвертається пишно, бучно, гінко,.. спустилося на Солоху разом дві біди (Мирний, І, 1954, 50); Машина гінко мчить рівною дорогою (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 82); Пролітають [вітри] гінко над простором, Над широким Середземним морем, Де страйкують докери в ці дні (Шпорта, Мужність, 1951, 95).
гінка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гінка | гінки |
Родовий | гінки | гонок |
Давальний | гінці | гінкам |
Знахідний | гінку | гінки |
Орудний | гінкою | гінками |
Місцевий | на/у гінці | на/у гінках |
Кличний | гінко | гінки |