гірчичний
ГІРЧИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до гірчиця. Гірчичний корінь; // Який паразитує на гірчиці. На півдні зустрічається також гірчичний клоп (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 276); // Вигот. з гірчиці. Олія крамбе нагадує гірчичну (Ол. та ефір. культ., 1956, 336); Оселедці в гірчичному соусі відрізняються від маринованих тим, що до складу маринадної заливки, крім солі, цукру, оцту і прянощів, входить ще гірчиця (Укр. страви, 1957, 71).
2. Кольору гірчиці (у 2 знач.); темно-жовтий. На порозі став, обтрушуючись від снігу, ще один відвідувач, присадкуватий, чорнявий, з сердитим обличчям гірчичного кольору (Гончар, II, 1954, 64).
^ Гірчичний газ - безбарвна масляниста отруйна речовина; іприт.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гірчичний | гірчична | гірчичне | гірчичні |
Родовий | гірчичного | гірчичної | гірчичного | гірчичних |
Давальний | гірчичному | гірчичній | гірчичному | гірчичним |
Знахідний | гірчичний, гірчичного | гірчичну | гірчичне | гірчичні, гірчичних |
Орудний | гірчичним | гірчичною | гірчичним | гірчичними |
Місцевий | на/у гірчичному, гірчичнім | на/у гірчичній | на/у гірчичному, гірчичнім | на/у гірчичних |