делегований
ДЕЛЕГОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до делегувати.
2. у знач. ім. делегований, ного, ч. Те саме, що делегат. До числа делегованих партійні організації включили не тільки кращих працівників, а й завзятих скептиків, які звикли галасувати про неможливість наздогнати передовиків (Рад. Укр., 4.IX 1958, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | делегований | делегована | делеговане | делеговані |
Родовий | делегованого | делегованої | делегованого | делегованих |
Давальний | делегованому | делегованій | делегованому | делегованим |
Знахідний | делегований, делегованого | делеговану | делеговане | делеговані, делегованих |
Орудний | делегованим | делегованою | делегованим | делегованими |
Місцевий | на/у делегованому, делегованім | на/у делегованій | на/у делегованому, делегованім | на/у делегованих |