денаціоналізувати
ДЕНАЦІОНАЛІЗУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. Здійснювати денаціоналізацію. Розвиток української мови в другій половині XVI - першій половині XVII ст. був могутнім фактором консолідації української народності і посилення опору зовнішнім ворожим силам, які намагалися денаціоналізувати її (Іст. УРСР, І 1953, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | денаціоналізую | денаціоналізуємо |
2 особа | денаціоналізуєш | денаціоналізуєте |
3 особа | денаціоналізує | денаціоналізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | денаціоналізуватиму | денаціоналізуватимемо |
2 особа | денаціоналізуватимеш | денаціоналізуватимете |
3 особа | денаціоналізуватиме | денаціоналізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | денаціоналізував | денаціоналізували |
Жіночий рід | денаціоналізувала | |
Середній рід | денаціоналізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | денаціоналізуймо | |
2 особа | денаціоналізуй | денаціоналізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | денаціоналізуючи | |
Минулий час | денаціоналізувавши |