депутат
ДЕПУТАТ, а, ч. 1. Член органу державної влади, обраний виборцями. П'ять робітничих депутатів [у Державній думі]: Петровський, Бадаєв, Муранов, Ша-гов і Самойлов поширювали революційні відозви проти війни і енергійно провадили революційну агітацію (Ленін, 22, 1950, 108); Батько досить недвозначно уже натякнув йому про те, що нічого б не мав проти, щоб породичатися з сином депутата австрійського парламенту (Кол., Терен.., 1959, 329).
2. Обрана або виділена особа, уповноважена для виконання якого-небудь доручення. Він навіть не дивується, що з-поміж чималого гурту громадян вибрано його депутатом на похорон (Коцюб., І, 1955, 167).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | депутат | депутати |
Родовий | депутата | депутатів |
Давальний | депутатові, депутату | депутатам |
Знахідний | депутата | депутатів |
Орудний | депутатом | депутатами |
Місцевий | на/у депутаті, депутатові | на/у депутатах |
Кличний | депутате | депутати |