дерев'яніти
ДЕРЕВ'ЯНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати твердим, як дерево. В дорослих клітинах у багатьох рослин змінюється і хімічний склад оболонки, а саме: вона може дерев'яніти, корковіти, ослизнюватись.., просочуватись кремнеземом та ін. (Практ. з анат. рослин, 1955, 9).
2. перен. Втрачати чутливість; терпнути, німіти. У Марка підгиналися ноги. Дерев'яніли руки. Цілу ніч простояв він біля штурвала, не маючи жодної хвилини відпочинку (Трубл., II, 1955, 447).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дерев'янію | дерев'яніємо |
2 особа | дерев'янієш | дерев'янієте |
3 особа | дерев'яніє | дерев'яніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дерев'янітиму | дерев'янітимемо |
2 особа | дерев'янітимеш | дерев'янітимете |
3 особа | дерев'янітиме | дерев'янітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дерев'янів | дерев'яніли |
Жіночий рід | дерев'яніла | |
Середній рід | дерев'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дерев'яніймо | |
2 особа | дерев'яній | дерев'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дерев'яніючи | |
Минулий час | дерев'янівши |