десинхронізація
ДЕСИНХРОНІЗАЦІЯ, -ї, ж. Фізіологічне заміщення упорядкованих у часі (синхронних) високоамплітудних потенціалів на електроенцефалограмі швидшими та низькоамплітудними; є показником посилення активності кори головного мозку; десинхронізація біопотенціалів в корі головного мозку виникає зазвичай у відповідь на різні подразнення, але може бути спричинена, наприклад, впливом деяких фармакологічних речовин. ** Стійка десинхронізація – один з проявів розладу діяльності центральної нервової системи.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | десинхронізація | десинхронізації |
Родовий | десинхронізації | десинхронізацій |
Давальний | десинхронізації | десинхронізаціям |
Знахідний | десинхронізацію | десинхронізації |
Орудний | десинхронізацією | десинхронізаціями |
Місцевий | на/у десинхронізації | на/у десинхронізаціях |
Кличний | десинхронізаціє | десинхронізації |