дибати
ДИБАТИ, аю, аєш, недок. Повільно і важко або невміло переставляти ноги. Дибає [пасічник] старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки (Н.-Лев., І, 1956, 154); Вона ледве-ледве вміла спинатися на ноги і дибала навколо своєї мами (Ю. Янов., II, 1954, 43); Тонкими тремтячими ніжками дибало [лоша] до них і довірливо йшло в руки бійців (Гончар, І, 1954, 123); // Ходити на дибах, милицях і т. ін. Плавно дибає каліка на прудких милицях (Довж., Зач. Десна, 1957, 5); Настав кінець фашизму. А ти, Марку, вже не будеш добивати його в самому лігві: дибай на костурах.. до своєї хати (Стельмах, Правда.., 1961, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дибаю | дибаємо |
2 особа | дибаєш | дибаєте |
3 особа | дибає | дибають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дибатиму | дибатимемо |
2 особа | дибатимеш | дибатимете |
3 особа | дибатиме | дибатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дибав | дибали |
Жіночий рід | дибала | |
Середній рід | дибало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дибаймо | |
2 особа | дибай | дибайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дибаючи | |
Минулий час | дибавши |