дисконтинуїтет
ДИСКОНТИНУЇТЕТ, -у, ч. Правило, згідно з яким усі законопроекти, внесені до парламенту під час даної сесії, повинні бути затверджені до її закінчення; перенесення обговорення і голосування законопроекту на наступну сесію не допускається.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дисконтинуїтет | дисконтинуїтети |
Родовий | дисконтинуїтету | дисконтинуїтетів |
Давальний | дисконтинуїтетові, дисконтинуїтету | дисконтинуїтетам |
Знахідний | дисконтинуїтет | дисконтинуїтети |
Орудний | дисконтинуїтетом | дисконтинуїтетами |
Місцевий | на/у дисконтинуїтеті | на/у дисконтинуїтетах |
Кличний | дисконтинуїтете | дисконтинуїтети |