дистиляційний
ДИСТИЛЯЦІЙНИЙ, а, е, техн. Признач. для дистиляції. Великі власники нафтових промислів, озокеритових шахт, дистиляційних фабрик не жили в Бориславі (Кол., Терен.., 1959, 59); Щоб добути велику кількість такої [дистильованої] води, застосовують й інші дистиляційні апарати (Хімія, 7, 1956, 81).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дистиляційний | дистиляційна | дистиляційне | дистиляційні |
Родовий | дистиляційного | дистиляційної | дистиляційного | дистиляційних |
Давальний | дистиляційному | дистиляційній | дистиляційному | дистиляційним |
Знахідний | дистиляційний, дистиляційного | дистиляційну | дистиляційне | дистиляційні, дистиляційних |
Орудний | дистиляційним | дистиляційною | дистиляційним | дистиляційними |
Місцевий | на/у дистиляційному, дистиляційнім | на/у дистиляційній | на/у дистиляційному, дистиляційнім | на/у дистиляційних |