дифракція
ДИФРАКЦІЯ, ї, ж., фіз. Огинання хвилями (звуковими, світловими і т. ін.) зустрічних перешкод. Проходячи крізь вузькі щілини і обходячи малі предмети, світло огинає їх. Грімальді назвав це явище дифракцією (Око і сонце, 1953, 30); Явище розсіювання рентгенівського проміння лежить в основі самого явища дифракції його при проходженні через кристал (Рентгеногр. мет., 1959, 42).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дифракція | дифракції |
Родовий | дифракції | дифракцій |
Давальний | дифракції | дифракціям |
Знахідний | дифракцію | дифракції |
Орудний | дифракцією | дифракціями |
Місцевий | на/у дифракції | на/у дифракціях |
Кличний | дифракціє | дифракції |