добачати
ДОБАЧАТИ, аю, аєш, недок., ДОБАЧИТИ, ачу, ачиш, док. 1. перех. і неперех. Те саме, що помічати. То метнеться [ластівка] вгору На зразочок стрілки, То закружить дрібно - Добачай лиш тільки (Граб., І, 1959, 213); Вода кругами йде. Вже око рибакове Добачило у ній живу, тремтливу тінь (Рильський, II, 1946, 152); Значить, в його [І. Франка] писанні неупереджені, сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Кол., Терен.., 1959, 45); // тільки недок. Те саме, що бачити 1; сприймати зором. Не дуже добачали старі очі, бо Хомиха нагнулась над самісіньке полотно (Н.-Лев., І, 1956, 72).
2. перех., у кого, в чому. Те саме, що вбачати 2. Перевагу нашу я добачаю найголовніше в тому, що ми поставили собі завданням перевести наші ідеї в життя (Коцюб., І, 1955, 170); Я відповідав йому, що не можу добачити такої сердитості у Золя (Фр., IV, 1950, 252).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добачаю | добачаємо |
2 особа | добачаєш | добачаєте |
3 особа | добачає | добачають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добачатиму | добачатимемо |
2 особа | добачатимеш | добачатимете |
3 особа | добачатиме | добачатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | добачав | добачали |
Жіночий рід | добачала | |
Середній рід | добачало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добачаймо | |
2 особа | добачай | добачайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | добачаючи | |
Минулий час | добачавши |