добудитися
ДОБУДИТИСЯ, уджуся, удишся, док., перех., розм. Розбудити не відразу, а після певних зусиль. Лінивого не добудишся, як мертвого не докличешся (Укр.. присл.., 1955, 201); - Оце я будила, будила свого старого, та й не добудилась (Н.-Лев., III, 1956, 20); Під тином.. попримощувалися жінки і тепер не можуть добудитись дітей, які сплять на приполах кожухів (Стельмах, Хліб.., 1959, 406).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добуджуся | добудимося |
2 особа | добудишся | добудитеся |
3 особа | добудиться | добудяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | добудився | добудилися |
Жіночий рід | добудилася | |
Середній рід | добудилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добудімося | |
2 особа | добудися | добудіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | добудившись |