добурювати
ДОБУРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОБУРИТИ, рю, риш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі. Тарас добурював останній шпур (Ткач., Плем'я.., 1961, 239); Не гуляли вони в цей час: працювали.., добурювали там одну розвідувальну свердловину, і вона дала хороший нафтовий фонтан (Роб. газ., 26.11 1964, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добурюю | добурюємо |
2 особа | добурюєш | добурюєте |
3 особа | добурює | добурюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добурюватиму | добурюватимемо |
2 особа | добурюватимеш | добурюватимете |
3 особа | добурюватиме | добурюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | добурював | добурювали |
Жіночий рід | добурювала | |
Середній рід | добурювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | добурюймо | |
2 особа | добурюй | добурюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | добурюючи | |
Минулий час | добурювавши |