довалюватися
ДОВАЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОВАЛИТИСЯ, валюся, валишся, док., розм. 1. Валитися до кінця, повністю. Високо піднімався угору червоний стовп цегли.. То частина стіни ще не довалилася (Мирний, І, 1954, 248).
2. Докладаючи великих зусиль, добиратися куди-небудь. Як нам до пекла довалитись І там на мертвих подивитись (Котл., І, 1952, 122).
3. З великим завзяттям і охотою братися за що-небудь. Доваливсь, як віл до браги (Номис, 1864, № 12199).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довалююся | довалюємося |
2 особа | довалюєшся | довалюєтеся |
3 особа | довалюється | довалюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довалюватимуся | довалюватимемося |
2 особа | довалюватимешся | довалюватиметеся |
3 особа | довалюватиметься | довалюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | довалювався | довалювалися |
Жіночий рід | довалювалася | |
Середній рід | довалювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | довалюймося | |
2 особа | довалюйся | довалюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | довалюючись | |
Минулий час | довалювавшись |