довгошиїй
ДОВГОШИЇЙ, я, є. З довгою шиєю. На передній тачанці з молодою сидів сам Данило Перехрест - довгошиїй, у чумарці з сивим смушковим коміром (Чаб., Шляхами.., 1961, 90); Прекрасна вона [гагара] на воді, струнка, довгошия й сліпучо біла (Вишня, II, 1956, 177);* Образно. На броненосці знову знявся крик, і довгошиї гармати знову заворушились (Панч., Гарні хлопці, 1959, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | довгошиїй | довгошия | довгошиє | довгошиї |
Родовий | довгошийого | довгошийої | довгошийого | довгошиїх |
Давальний | довгошийому | довгошиїй | довгошийому | довгошиїм |
Знахідний | довгошиїй, довгошийого | довгошию | довгошиє | довгошиї, довгошиїх |
Орудний | довгошиїм | довгошийою | довгошиїм | довгошиїми |
Місцевий | на/у довгошийому, довгошиїм | на/у довгошиїй | на/у довгошийому, довгошиїм | на/у довгошиїх |