домінантний
ДОМІНАНТНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до домінанта. Домінантні вогнища, за даними [В. М.]Бехтерєва, відіграють спрямовуючу роль у перебігу основних властивих мозкові людини процесів збудження і гальмування (Рад. психол. наука.., 1958, 65); //Панівний, головний. Змальовуючи характери завжди багатогранними, письменник.. підкреслює в кожному з них і певні домінантні риси, ті, що найбільш виділяються, стають пристрастю (Іст. укр. літ.. І, 1954, 469).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | домінантний | домінантна | домінантне | домінантні |
Родовий | домінантного | домінантної | домінантного | домінантних |
Давальний | домінантному | домінантній | домінантному | домінантним |
Знахідний | домінантний, домінантного | домінантну | домінантне | домінантні, домінантних |
Орудний | домінантним | домінантною | домінантним | домінантними |
Місцевий | на/у домінантному, домінантнім | на/у домінантній | на/у домінантному, домінантнім | на/у домінантних |