донощик
ДОНОЩИК, а, ч. Той, хто доніс або любить доносити (у 3 знач.). Він почував.. ненависть до того приниженого лицеміра і донощика, що ось сидів перед ним (Фр., II, 1950, 172); - Тобі я відкрився, бо впевнений, що ти на мене не донесеш... Ти донощиків, як я помітив, не любиш... (Бурл., Напередодні, 1956, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | донощик | донощики |
Родовий | донощика | донощиків |
Давальний | донощикові, донощику | донощикам |
Знахідний | донощика | донощиків |
Орудний | донощиком | донощиками |
Місцевий | на/у донощику, донощикові | на/у донощиках |
Кличний | донощику | донощики |