дорубувати
ДОРУБУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРУБАТИ, аю, аєш, док., перех. Закінчувати рубати; рубати до кінця, до певної межі. В цю зиму дорубували на паливо старий сад, який ще міг би багато років родити (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 419); За ліском на пригорку дорубували останній ворожий загін, що боявся здатися (Ю. Янов., І, 1958, 168).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дорубую | дорубуємо |
2 особа | дорубуєш | дорубуєте |
3 особа | дорубує | дорубують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дорубуватиму | дорубуватимемо |
2 особа | дорубуватимеш | дорубуватимете |
3 особа | дорубуватиме | дорубуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дорубував | дорубували |
Жіночий рід | дорубувала | |
Середній рід | дорубувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дорубуймо | |
2 особа | дорубуй | дорубуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дорубуючи | |
Минулий час | дорубувавши |