досвідний
ДОСВІДНИЙ, а, е. 1. Заснований на досвіді (у 2 знач.). Досвідне пізнання.
2. Признач. для ведення дослідів. Досвідні машини; // Який проводиться з метою випробування. Харківський тракторний завод увійшов в число 14 підприємств країни, на яких у липні-серпні в досвідному порядку проведена тарифна реформа (Рад. Укр., 6.Х 1956, 2).
ДОСВІДНИЙ, а, е, рідко. Який має життєвий досвід; досвідчений. Мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді (Фр., VI, 1951, 23); Прохав би Вас також ради, як досвідної у таких справах людини (Коцюб., III, 1956, 230).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | досвідний | досвідна | досвідне | досвідні |
Родовий | досвідного | досвідної | досвідного | досвідних |
Давальний | досвідному | досвідній | досвідному | досвідним |
Знахідний | досвідний, досвідного | досвідну | досвідне | досвідні, досвідних |
Орудний | досвідним | досвідною | досвідним | досвідними |
Місцевий | на/у досвідному, досвіднім | на/у досвідній | на/у досвідному, досвіднім | на/у досвідних |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | досвідний | досвідна | досвідне | досвідні |
Родовий | досвідного | досвідної | досвідного | досвідних |
Давальний | досвідному | досвідній | досвідному | досвідним |
Знахідний | досвідний, досвідного | досвідну | досвідне | досвідні, досвідних |
Орудний | досвідним | досвідною | досвідним | досвідними |
Місцевий | на/у досвідному, досвіднім | на/у досвідній | на/у досвідному, досвіднім | на/у досвідних |