досконалість
ДОСКОНАЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до досконалий 1. Мистецтво соціалістичного реалізму сильне своєю глибокою ідейністю, досконалістю форми, зв'язками з життям (Рад. Укр., 10.ІІІ 1957, 1); Черниша будинок вразив своєю архітектурною досконалістю (Гончар, III, 1959, 136).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | досконалість | досконалості |
Родовий | досконалості, досконалости | досконалостей |
Давальний | досконалості | досконалостям |
Знахідний | досконалість | досконалості |
Орудний | досконалістю | досконалостями |
Місцевий | на/у досконалості | на/у досконалостях |
Кличний | досконалосте | досконалості |