дрейфуючий
ДРЕЙФУЮЧИЙ, а, е, мор. Дієпр. акт. теп. ч. до дрейфувати. На дрейфуючій станції «Північний полюс» було зроблено багато важливих наукових спостережень (Видатні геогр. відкр.., 1955, 11); Моряки помітили невеликий дрейфуючий парусник (Веч. Київ, 21. XI 1957,1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрейфуючий | дрейфуюча | дрейфуюче | дрейфуючі |
Родовий | дрейфуючого | дрейфуючої | дрейфуючого | дрейфуючих |
Давальний | дрейфуючому | дрейфуючій | дрейфуючому | дрейфуючим |
Знахідний | дрейфуючий, дрейфуючого | дрейфуючу | дрейфуюче | дрейфуючі, дрейфуючих |
Орудний | дрейфуючим | дрейфуючою | дрейфуючим | дрейфуючими |
Місцевий | на/у дрейфуючому, дрейфуючім | на/у дрейфуючій | на/у дрейфуючому, дрейфуючім | на/у дрейфуючих |