дрібнісінький
ДРІБНІСІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже дрібний, найдрібніший. Од вікон до самої печі простяглися ніби огняні стовпи, виткані з сонця та дрібного пороху, котрий ворушивсь в ясному промінні, неначе дрібнісінька мошка (Н.-Лев., II, 1956, 292); Здавалося, що треба ще трохи пересидіти і перетерпіти мороз, щоб, нарешті, прийшло сподіване чудо і зробилось тепло, і встали б веселкою над фонтаном дрібнісінькі бризки (Ю. Янов., І, 1958, 362).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дрібнісінький | дрібнісінька | дрібнісіньке | дрібнісінькі |
Родовий | дрібнісінького | дрібнісінької | дрібнісінького | дрібнісіньких |
Давальний | дрібнісінькому | дрібнісінькій | дрібнісінькому | дрібнісіньким |
Знахідний | дрібнісінький, дрібнісінького | дрібнісіньку | дрібнісіньке | дрібнісінькі, дрібнісіньких |
Орудний | дрібнісіньким | дрібнісінькою | дрібнісіньким | дрібнісінькими |
Місцевий | на/у дрібнісінькому, дрібнісінькім | на/у дрібнісінькій | на/у дрібнісінькому, дрібнісінькім | на/у дрібнісіньких |