дріботливий
ДРІБОТЛИВИЙ, а, е, розм. Який складається з частих, послідовно повторюваних елементів. Дріботливий сміх виприскував, радісно бадьорістю юнака, що тільки-но скінчив іспити (Досв., Вибр., 1959, 389); Дріботливе стукання друкарок чути було ще на вулиці в розчинені вікна (Ле, Міжгір'я, 1953, 380).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дріботливий | дріботлива | дріботливе | дріботливі |
Родовий | дріботливого | дріботливої | дріботливого | дріботливих |
Давальний | дріботливому | дріботливій | дріботливому | дріботливим |
Знахідний | дріботливий, дріботливого | дріботливу | дріботливе | дріботливі, дріботливих |
Орудний | дріботливим | дріботливою | дріботливим | дріботливими |
Місцевий | на/у дріботливому, дріботливім | на/у дріботливій | на/у дріботливому, дріботливім | на/у дріботливих |