діадема
ДІАДЕМА, и, ж. 1. Вінець або пов'язка з дорогоцінними самоцвітами у верховних урядовців, жерців, що визначала їх сан. [Гелен:] Ся діадема, сяя патериця - то знаки влади над всіма царями (Л. Укр., II, 1951, 300); Пішли вперед брати-народи.. До сяйва праці і свободи Без плах, корон і діадем (Рильський, І, 1956, 236); * У порівн. Все навкруги сповнене життя, молодості, краси. Величною діадемою синіють на обрії Високі Татри (Гончар, Зустрічі.., 1950, 41).
2. Жіноча дорогоцінна прикраса на зразок невеликої відкритої корони. На голові у неї сяла діадема з усяких бриліантів [брильянтів] (Н.-Лев., IV, 1956, 37); В чорній сукні, ..з одною діадемою в зачісці, Евеліна сиділа за столом, сувора і таємниче мовчазна (Рибак, Помилка.., 1956, 161).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діадема | діадеми |
Родовий | діадеми | діадем |
Давальний | діадемі | діадемам |
Знахідний | діадему | діадеми |
Орудний | діадемою | діадемами |
Місцевий | на/у діадемі | на/у діадемах |
Кличний | діадемо | діадеми |