егоцентрик
ЕГОЦЕНТРИК, а, ч. Людина з негативною рисою характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. У хвилини нервового напруження не можна впадати в істерику, як це практикують егоцентрики (Мист., 2, 1967, 19).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | егоцентрик | егоцентрики |
Родовий | егоцентрика | егоцентриків |
Давальний | егоцентрикові, егоцентрику | егоцентрикам |
Знахідний | егоцентрика | егоцентриків |
Орудний | егоцентриком | егоцентриками |
Місцевий | на/у егоцентрику, егоцентрикові | на/у егоцентриках |
Кличний | егоцентрику | егоцентрики |