егоїзм
ЕГОЇЗМ, у, ч. Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів. Не повинен же егоїзм самозакоханої.. людини заважати іншим людям жити на землі (Коз., Сальвія, 1956. 361); Егоїзм - вузький, душевна черствість, дріб'язковість, себелюбство - всі ці якості, коли вони визначають обличчя людини, роблять її дійсно обмеженою, примітивною (Талант.., 1958, 122).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | егоїзм | егоїзми |
Родовий | егоїзму | егоїзмів |
Давальний | егоїзмові, егоїзму | егоїзмам |
Знахідний | егоїзм | егоїзми |
Орудний | егоїзмом | егоїзмами |
Місцевий | на/у егоїзмі | на/у егоїзмах |
Кличний | егоїзме | егоїзми |