електрокоагуляція
ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЯ, -ї, ж. 1. Коагуляція, що здійснюється шляхом електролізу з використанням розчинних сталевих і алюмінієвих анодів. 2. Коагуляція (осідання) колоїдних систем внаслідок дії на них постійним електричним струмом, що викликає електричну дисоціацію присутніх в системі солей, вибіркову взаємодію іонів з утворенням та випаданням гелів; застосовується для прояснення обігових вод в системах обробки шламів. 3. мед. Припікання тканини електричним струмом з метою знищення хворобливого утворення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | електрокоагуляція | електрокоагуляції |
Родовий | електрокоагуляції | електрокоагуляцій |
Давальний | електрокоагуляції | електрокоагуляціям |
Знахідний | електрокоагуляцію | електрокоагуляції |
Орудний | електрокоагуляцією | електрокоагуляціями |
Місцевий | на/у електрокоагуляції | на/у електрокоагуляціях |
Кличний | електрокоагуляціє | електрокоагуляції |