елімінування
ЕЛІМІНУВАННЯ, -я, с. Виключення, видалення. // Метод, суть якого полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів; цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т. д. за незмінних інших; це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо; в аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування: спосіб ланцюгових підстановок; спосіб абсолютних різниць; спосіб відносних різниць; індексний спосіб.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | елімінування | елімінування |
Родовий | елімінування | елімінувань |
Давальний | елімінуванню | елімінуванням |
Знахідний | елімінування | елімінування |
Орудний | елімінуванням | елімінуваннями |
Місцевий | на/у елімінуванні | на/у елімінуваннях |
Кличний | елімінування | елімінування |