емальований
ЕМАЛЬОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до емалювати.
2. прикм. Покритий емаллю (у 1 знач.). З неї [м'якої сталі] роблять деталі автомобілів, корпуси домашніх холодильників, готують емальований посуд та ін. (Наука.., 1, 1957, 8); Варвара поставила в лозовий кошик.. емальовану каструльку з котлетами і гречаною кашею (Кучер, Чорноморці, 1956, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | емальований | емальована | емальоване | емальовані |
Родовий | емальованого | емальованої | емальованого | емальованих |
Давальний | емальованому | емальованій | емальованому | емальованим |
Знахідний | емальований, емальованого | емальовану | емальоване | емальовані, емальованих |
Орудний | емальованим | емальованою | емальованим | емальованими |
Місцевий | на/у емальованому, емальованім | на/у емальованій | на/у емальованому, емальованім | на/у емальованих |