ефективний
ЕФЕКТИВНИЙ, а, е, книжн. 1. Який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект (у 2 знач.). Найбільш ефективним добривом під кукурудзу є гній (Колг. Укр., 1, 1957, 10); Нині вже розроблено ефективний метод заліснення гір... (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 207).
2. Який викликає ефект (у 1 знач.). Розумів [Лобода], що до булави треба додати ефективне слово, щоб привернути увагу і погасити це бурхливе полум'я людське (Ле, Наливайко, 1957, 418); - Не кричи, будь ласка, - затулила вуха Шепель. - Ми на вулиці, і взагалі я не люблю ефективних промов (Донч., V, 1957, 235).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ефективний | ефективна | ефективне | ефективні |
Родовий | ефективного | ефективної | ефективного | ефективних |
Давальний | ефективному | ефективній | ефективному | ефективним |
Знахідний | ефективний, ефективного | ефективну | ефективне | ефективні, ефективних |
Орудний | ефективним | ефективною | ефективним | ефективними |
Місцевий | на/у ефективному, ефективнім | на/у ефективній | на/у ефективному, ефективнім | на/у ефективних |