ехолокатор
ЕХОЛОКАТОР, а, ч. Дуже чутливий орган деяких тварин (дельфінів, кажанів), який служить для орієнтації у просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку. Можна сказати, що кажан бачить вухами. Не очі, а саме ехолокатори допомагають йому у найтемнішу ніч маневрувати в лісі серед тісно переплетеного віття дерев, помічати і ловити комах (Наука.., 6, 1967, 22); За принципом роботи ехолокатора кажана у нас і за рубежем створено кілька моделей портативних радарів - «ультразвукових поводирів», що дають змогу сліпим людям досить добре орієнтуватись у навколишній обстановці (Наука.., 4, 1974, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ехолокатор | ехолокатори |
Родовий | ехолокатора | ехолокаторів |
Давальний | ехолокаторові, ехолокатору | ехолокаторам |
Знахідний | ехолокатор | ехолокатори |
Орудний | ехолокатором | ехолокаторами |
Місцевий | на/у ехолокаторі | на/у ехолокаторах |
Кличний | ехолокаторе | ехолокатори |