жалійка
ЖАЛІЙКА, -и, ж., муз. Старовинний російський народний духовий інструмент (зустрічається також в Україні, Білорусії та Литві), який має вигляд дерев’яної дудки з невеликим розтрубом з коров'ячого рогу чи берести; у кінець дудки вставляється пищик; у верхній частині має 6 – 9 отворів для підсилення звучання; жалійка має різкий, голосний, гугнявий звук; інструмент використовується в п'єсах награвального, танцювального характеру.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жалійка | жалійки |
Родовий | жалійки | жалійок |
Давальний | жалійці | жалійкам |
Знахідний | жалійку | жалійки |
Орудний | жалійкою | жалійками |
Місцевий | на/у жалійці | на/у жалійках |
Кличний | жалійко | жалійки |