жмакання
ЖМАКАННЯ, я, с. Дія за знач. жмакати. Він [папірець] мав виразні сліди жмакання й кілька масних чи свічкових плям (Ле, Опов. та нариси, 1950, 3); * Образно. Випадання окремих слів із тексту, неясна передача думки, жмакання фраз і слів.. заважали не тільки мені грати, але й публіці слухати і розуміти мене (Моє життя в мист., 1955, 462).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жмакання | жмакання |
Родовий | жмакання | жмакань |
Давальний | жмаканню | жмаканням |
Знахідний | жмакання | жмакання |
Орудний | жмаканням | жмаканнями |
Місцевий | на/у жмаканні | на/у жмаканнях |
Кличний | жмакання | жмакання |