жменька
ЖМЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жменя. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменьці (Тич., І, 1946, 125); Кожне сує Сашкові то хлібця окраєць, то картоплинку або пшона жменьку (Ів., Таємниця, 1959, 108); Листатий любисток.. побратався з жменькою конопель (Вовчок, І, 1955, 382); - Так ви що - боїтеся? - аж спалахнув Яремчук, - їх яка-небудь жменька, цих бандитів, а нас сила (Цюпа, Назустріч.., 1958, 290).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | жменька | жменьки |
Родовий | жменьки | жменьок |
Давальний | жменьці | жменькам |
Знахідний | жменьку | жменьки |
Орудний | жменькою | жменьками |
Місцевий | на/у жменьці | на/у жменьках |
Кличний | жменько | жменьки |