закисати
ЗАКИСАТИ, аю, аєш, недок., ЗАКИСНУТИ, ну, неш; мин. ч. закис, ла, ло і закиснув, нула, ло; док. 1. тільки 3 ос. Починати киснути, скисати внаслідок кислого бродіння. Чим морочитися з тим молодим вином, доглядати його, поки перешумує, - хай краще воно скисне! І вино почало закисати (Кол., Терен.., 1959, 358); Борошняний клейстер заварюють з розрахунком одноденної потреби в ньому, бо він дуже швидко псується, закисає (Гурток «Умілі руки..», 1955, 33).
2. перен. Втрачати енергію, бадьорість, ставати бездіяльним. [Тетяна:] Молоде серце, як пиво молоде, грає; йому і впину нема, коли розходиться; а послі [потім], як серце вгамується, закиснеш ти [козаче], як пиво кисне!.. (К.-Карий, І, 1960, 140); - Вигадали, що життя - це веселий жарт? Ні, Тетяно! Справжнє життя - з хріном, з кропивою жалючою, з полином. Нічого, що горенить, нічого, що часом запече так, що й сльози з очей бризнуть - бадьоріше будеш, не заснеш, не закиснеш! (Вас., II, 1959, 103).
3. розм. Запливати виділеннями при запаленні, пошкодженні і т. ін. (про очі). Кирило Смолярчук протер очі: вони вранці завжди закисали йому й бралися сльозою, наче запорошені (Кос., Новели, 1962, 182).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закисаю | закисаємо |
2 особа | закисаєш | закисаєте |
3 особа | закисає | закисають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закисатиму | закисатимемо |
2 особа | закисатимеш | закисатимете |
3 особа | закисатиме | закисатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | закисав | закисали |
Жіночий рід | закисала | |
Середній рід | закисало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | закисаймо | |
2 особа | закисай | закисайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | закисаючи | |
Минулий час | закисавши |