закольник
ЗАКОЛЬНИК, -а, ч. Сталевий інструмент для обробки каменів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закольник | закольники |
Родовий | закольника | закольників |
Давальний | закольникові, закольнику | закольникам |
Знахідний | закольник | закольники |
Орудний | закольником | закольниками |
Місцевий | на/у закольнику | на/у закольниках |
Кличний | закольнику | закольники |