закот
ЗАКОТ, а, ч. Відгорнутий, закочений назовні край чого-небудь (одягу, взуття, убрання і т. ін.). Надів [коваль] чорну шапку з закотами, та й посунув просто до гаю (Вовчок, Вибр., 1937, 219); На звороті закоту [піджака ] цвіла неширока стрічечка. Це була стрічка від ордена (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 326).
Чоботи з закотом - чоботи, в яких край халяв відігнутий назовні. Тоді ж покупив він і чоботи свої з червоним закотом, і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє... (Вовчок, І, 1955, 380).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | закот | закоти |
Родовий | закота | закотів |
Давальний | закотові, закоту | закотам |
Знахідний | закот | закоти |
Орудний | закотом | закотами |
Місцевий | на/у закоті | на/у закотах |
Кличний | закоте | закоти |